Ана Улару – відома акторка телебачення та кіно, яка народилася у Бухаресті. Ана знімалася у гучних румунських та зарубіжних фільмах. У цій статті ми розкажемо про історію життя румунської акторки. Про найвідоміших акторів міста читайте за посиланням. Далі на bucharestka.eu.
Біографія
Ана Улару народилася 18 червня 1985 року у Бухаресті. Свою кар’єру Ана почала ще у дитинстві. У дев’ять років вона дебютувала у румунсько-французьских фільмах «Meuetres par procurement» і «Passion mortelle». Вона стала улюбленицею усіх акторів на знімальних майданчиках. У 17 років Ана зіграла роль Лоліти в однойменному румунському фільмі. Це був фільм режисерки Каталіни Бузояну, а грала вона разом з великим Стефаном Іордаке.
Ана має ступінь бакалавра в акторській майстерності Національного університету театру та кіно «I.L.Caragiale» (UNATC) у Бухаресті.
У 2002 році Ана знялася у фільмі «Марія», де зіграла роль Іоани. Найбільшу популярність Ана отримала завдяки своїй ролі в «Італьянці».
Усього вона знялася у понад 50 короткометражних фільмах, серіалах та повнометражних фільмах. Ана знімалася у місцевих фільмах румунської Нової хвилі таких режисерів, як Калін Петер Нетцер, Крістіан Мунгіу та Раду Мунтян, а також у фільмах Коппола, Біра та Рона Ховарда. У 2010 році Ана отримала нагороду «Найкраща актриса» на фестивалі «Сінема Сіті» в Нові-Саді за роль Матильди у фільмі «Периферія». Також Ана знялася у фільмі «Сибір» разом з Кіану Рівзом. У 2012 році Ана отримала премію «Падаючі зірки» на Берлінському міжнародному кінофестивалі.
Ана стала невіддільною частиною американського і вітчизняного кіно і телебачення. Її працездатність та магнетизм привели її до слави у Сполучених Штатах.
Як батьки вплинули на вибір професії
Пристрасть до акторської майстерності в Ани з’явилася завдяки її батькам Міхаелі та Ніколае Улару, які працювали сценографами. Саме вони відкрили їй таємничий світ театру та показали особливості повсякденної театральної роботи. Сцена та залаштунки з дитинства були для Ани рідними та знайомими місцями.
Протягом усієї кар’єри батьки були для Ани надійною опорою. Разом з цим Ана часто згадувала, що її мама була найголовнішим та найстрашнішим критиком. На прем’єрі «Лоліти» вона хвилювалася саме через мамину реакцію.
Чим ще займається Ана
Незважаючи на великий досвід у кіно, театральна кар’єра була справжнім випробуванням для Ани, але іноді вона з’являється на театральній сцені. У рідному Бухаресті вона з’явилася у чотирьох театральних постановках. Окрім акторства Ана також займається малюванням та музикою. Ана була вокалісткою музичного гурту «Sunday People». На її сторінці в Інстаграмі написано «так, я панк». На це хобі також вплинули її батьки, які завжди були прихильниками музики. Вона згадує, що в її дитинстві було безліч вінілових платівок. На жаль, їй довелося призупинити свою діяльність через нестачу часу, але вона обожнює музику та сподівається повернутися до цієї діяльності.
В акаунті також можна знайти багато відео з виступів та фотографій зі спектаклів. Ана володіє румунською, англійською, іспанською та французькою мовами.
Головні принципи Ани у роботі та житті
Ана у своїх інтерв’ю заявляє, що вона любить випробування та складні ролі. Головне, що мотивує її, це любов до своєї роботи. Іноді вона насправді втомляється від роботи, іноді навіть ненавидить її, але все одно продовжує любити.
Найулюбленіша частина роботи для Ани – це подорожі. Вона з теплотою згадує усі знімальні дні в інших країнах. Найбільше їй сподобалося працювати у Гімалаях: «Це неможливо передати словами». Під час зйомок у Гімалаях вона була повністю відірвана від цивілізації та не мала доступу до Інтернету. Все, що залишалось робити, це працювати та зніматися в неймовірно екстремальних умовах. Вона мріяла лише про те, щоб скоріше повернутися додому та лягти у ліжко, але все одно вона згадує з любов’ю кожну секунду тих зйомок.
Ана намагається з усього у своєму житті брати уроки та ставитися до будь-яких труднощів дуже по-філософськи. Головний урок з акторської майстерності вона отримала під час своєї першої роботи від своєї мами. Під час репетиції мама порадила читати їй кожний рядок так, неначе вона і є ця героїня. З того часу Ана завжди дотримується цього у своїй грі. Водночас за її словами, вона ніколи не підходить до нового проєкту так, ніби вона вже все знає та вміє. З кожним новим проєктом весь її досвід ніби не має ніякого значення. З кожним проєктом вона починає все с початку та навчається новому.
Ана вважає, що кожний митець – це голос свого покоління, який повинен допомогти людям шукати та знаходити красу та стати більш відкритим до магії і почуттів. Вона вважає, що митець виконує важливу гуманітарну місію.
У собі Ані подобається найбільше те, що вона наповнює своє життя яскравими подіями. Вона вважає себе дуже сильною людиною. Той факт, що її життя не вічне, надихає її зробити якомога більше для себе та оточуючих. Вона вважає себе дорослою дитиною, яку цікавить оточуючий світ і яка прагне навчатися увесь час.
Ана Улару надихає своєю силою та жіночністю. Улару – справжній приклад того, що талановита людина талановита в усьому.