Після падіння комунізму Бухарест почав швидко змінюватися. Разом з політичною свободою почалася свобода соціальна. У місті почали з’являтися справжні нічні клуби західного типу – з діджеями та вечірками до світанку. У 2000-х клубна культура розквітла: Бухарест став одним із головних центрів нічного життя у Східній Європі. У цій статті розповімо про те, як зародилося бухарестське клубне життя та про те, як воно змінювало місто. Далі на bucharestka.eu.
1990-ті: перші кроки
Революція 1989 року принесла справжню свободу до міста. Молодь, яка роками жила в ізоляції, раптом отримала доступ до нової музики та стилю. Саме тоді почали з’являтися перші нічні клуби, які згодом стали легендарними. Багато закладів відкривали у підвалах старих будинків чи на місці колишніх ресторанів і кафе.
Наприклад, у 1993 році нічний клуб «Studio Martin» зайняв колишній кінотеатр «Волга». Концепція клубу була дуже простою, але дуже ефективною: невелика кількість столів, невибаглива атмосфера, великий танцмайданчик. Спочатку клуб працював тільки один вечір на тиждень, але згодом розширив свій графік до щоденної роботи.
У клубі проходили різні тематичні вечірки, які приваблювали людей з різними уподобаннями. Також у клубі проходили релізи альбомів найкращих румунських виконавців того часу. Крім цього, «Studio Martin» був відомий своїми кінопоказами.
У 1990-ті нічні клуби були більшим, ніж просто місцем для вечірок. Вони стали символом свободи та простором для експериментів.
2000-ті: розквіт нічного життя
На початку 2000-х справжнє клубне життя протікало у «Regie». Це місце було особливо популярним серед студентів, які танцювали тут до самого ранку, до відкриття метро. Вхід для дівчат був безплатний, а напої були дешевими.
Це була особлива епоха, коли ще не було телефонів. У клубах всі спілкувалися, знайомилися, співали та танцювали. Разом з появою клубів, з’явилися і способи знайомства. Тепер замість запрошення на танець, дівчата отримали запрошення випити разом.
Близько 2000 року у місті з’явилися такі популярні та гламурні місця, як: «Twice», «Tipsy», «Voodoo», «Lords», «Martinul» та «Club A». Вхід до нічних клубів коштував близько 5000 старих леїв. У «Twice» були найдешевші коктейлі, але для студентів ціни все одно були високими. Найдорожчими клубами були «Tipsy» та «Voodoo». «Voodoo» був першим клубом, який продовжував працювати навіть після закриття. О 9 ранку люди все ще приходили сюди. Ці клуби були також першими, які почали грати електронну музику.
2010-ті та сьогодення
У 2010 році з’явився клуб «Gesthouse». Це було перше місце, яке запровадило високі стандарти щодо якості звуку та акустики. Також це була чи не єдина організація, яка почала приділяти увагу стосункам між артистом та аудиторією. Навколо клубу була побудована ціла спільнота. Багато відомих діджеїв, починали свій шлях саме тут.
Сьогодні Бухарест залишається одним із центрів клубного життя у Східній Європі. Цьому сприяв також музичний жанр – Ромінімал. Це електронна музика, яка поєднує елементи мінімал-техно та румунської народної музики.
Головна відмінність сучасних нічних клубів – це тенденція на здоровий спосіб життя. Все більше клубів пропонують безалкогольні коктейлі, здорові снеки, навіть зони відпочинку для тих, хто хоче зробити паузу під час вечірки. Сучасна молодь обирає тверезість та вміє розважатися без алкоголю.
Нічне життя стало невіддільною частиною туристичного бренду міста. У путівниках поряд з історичними пам’ятками завжди згадують найголовніші нічні клуби. Для молодих мешканців Бухареста це вже не просто розвага, а частина міської ідентичності, яка вирізняє столицю на карті Європи.