Румунія – країна з глибокими та цікавими традиціями. Тут поєднується багато різних культур. Європейські звичаї поєднуються з комуністичною спадщиною. У Бухаресті це відчувається особливо. 20 століття було непростим періодом для румунської столиці. Бухарест пережив дві війни, бомбардування, радянську окупацію. Незважаючи на труднощі, містяни продовжували святкувати важливі зимові свята кожного року. В цій статті ми розкажемо про те, як проходили бухарестські свята у 20 столітті. Більше на bucharestka.eu.
Як у 20 столітті жителі Бухаресту святкували Різдво
Різдво – найголовніше свято для багатьох культур. У святкуванні Різдва у різних країнах є багато чого спільного, але у кожній країні є також і свої особливості.
Жителі Бухаресту здебільшого були уродженцями румунських сіл, тому вони завжди відчували близькість до цього прекрасного свята. Звичайно, поступово місто додавало нові елементи до святкування, які прекрасно почали співіснувати з традиціями. Різдво стало для жителів Бухареста не тільки сімейним затишним святом, а й приводом для радості та вечірок.
Кожна сім’я починала підготовку до свята, старанно прибираючи оселю. Потім жителі Бухаресту починали займатися більш приємними справами, як оновлення одягу та приготування їжі. Важливу роль у приготуванні різдвяного столу відігравали стародавні бакалійники, у яких заможні бухарестці купували м’ясо, ковбаси, ікру, оливки, вишукані вина, екзотичні фрукти та багато інших смаколиків. Господині загортали сармалес, начиняли кальтабосі, нарізали та приправляли ковбаси та не забували про варені шинки та копчені язики. У великій пошані були і солодощі. Приготовані старанно, але й з великою радістю пироги, тістечка, сараїли та пахлави, що мали прикрашати святковий стіл, поширювали аромат на всі квартири.
У день Різдва в будь-якому будинку в Бухаресті, яким би бідним він не був, обов’язково був свинячий стейк, сармале, червоне вино і смачна румунська випічка. Проте до милостині за душі померлих у родині ніхто не їв. Милостиню роздавали родичам і сусідам, а також нужденним.
У дітей була своя підготовка. Вони об’єднувалися у групи та розучували традиційні колядки. Якщо з ночі з 23 на 24 грудня вулицях сіл від опівночі до світанку лунали колядки, то у Бухаресті колядники починали колядувати ввечері і продовжували лише до півночі. Діти були вдягнені, неначе діти із румунських сіл: у пальтах майже до щиколоток, закутані у вовняні шарфи до носа, з овчинними шапками.
Як і у селах, у Бухаресті господарі зустрічали колядників з кренделями, яблуками та горіхами. Дорогою діти також отримували гроші від перехожих. Гроші часто витрачалися на гарячий чай з корицею, щоб зігрітися та продовжити колядувати.
Колядки також співав хор Національного театру опери. Хор починав співати о 8 годині вечора біля Королівського палацу. На початку 20 століття їх головною публікою були спадкоємці князів та їх діти.
Деякі жителі Бухаресту обурювалися щодо різдвяного нововведення – прикрашеної ялинки. Не всі були раді новим атрибутам Різдва. Прикрашена ялинка – це позика із західного світу. Ялинка належала до язичницьких германських традицій, а поступово її стали використовувати і християнські народи. На початку 20 століття у Бухаресті прикрашену ялинку можна було побачити тільки у будинках німців та заможних городян. Все ж таки використання дерев на важливих подіях було й до цього (на весіллях та похоронах), тому поступово ялинка поширилася на усе місто. Її можна було зустріти не лише в оселях, а й в різних установах міста.
До радянської окупації весь Бухарест був огорнутий глибокими і різними звуками різдвяних дзвонів багатьох церков, що існували у місті. Ефект був дуже красивим: одні дзвони звучали височенно і велично, а інші — таємниче, приглушено, або радісно і весело.
Новий рік
Новий рік святкується у Румунії протягом двох століть. У Бухаресті 20 століття були свої звичаї.
Напередодні ввечері приходили гості з подарунками. Проходили вечірки з ляльковими іграми, піснями та жартами. Було дуже шумно та весело на бухарестських вулицях і в хатах. Вранці 1 січня люди йшли до церкви, виходячи, вітали один одного «з Новим роком», а потім для забави стріляли в повітря з рушниць і пістолетів.
Бухарестські аристократичні сім’ї зазвичай готували на Новий рік торти з різними кремами та глазурями, а також різні зефіри та медові десерти.
Перша новорічна ніч за західноєвропейськими традиціями пройшла у Бухаресті у 1900 році, коли король Кароль І організував великий бал 1 січня. Були запрошені діячі армії, політики, дипломатії та світу мистецтва, а на вулиці прості бухарестці розважалися, спостерігаючи за пишнотою королівського кортежу та елегантністю карет.
Отже, ми бачимо, що у минулому столітті новорічні свята у Бухаресті проходили досить весело. Кожна сім’я святкувала Різдво та Новий рік не тільки вдома, а й в усьому місті. Протягом багатьох років усе людство зігрівається взимку саме завдяки цим прекрасним традиціям, що передаються від покоління до покоління.
Якщо ви плануєте провести новорічні свята у Бухаресті, то познайомтесь також з нашим матеріалом про найкращі місця для фотосесій у столиці.