На початку 1900-х років авіація була ще у зародковому стані. Культові винаходи та інновації у цей час тільки починають бачити світ. Перша ліцензія пілота у Румунії була видана у 1911 році, після відкриття першої румунської авіаційної школи. Кар’єра в авіації була чимось зовсім невідомим та незрозумілим. Особливо для жінок, які отримали право голосу у Румунії лише у 1938 році. Смаранда Бреску була однією з румунок, яка зламала стереотипи. Вона була першою румункою, яка отримала ліцензію американського пілота, і стала абсолютною рекордсменкою в авіації. Далі детальніше про Смаранду та її життя. Більше на bucharestka.eu.
Дитинство та юність Смаранди
Смаранда Бреску народилася у маленькому румунському селі. У 1912 році їй було 14 років. Тоді вона вперше побачила літак. Цей епізод назавжди врізався в її пам’ять. Після закінчення середньої школи Смаранда почала працювати у місті, де було військово-авіаційне училище. Смаранду дуже цікавив політ як процес, а також кар’єрний шлях в авіації.
Її брат працював авіаційним спостерігачем. У 1923 році вона вперше полетіла, що було справжнім «хрещенням повітрям» для неї. Ця подія змусила її подати заявку в авіаційну школу. Смаранда мріяла стати пілотом. Однак тодішні закони не дозволяли жінкам вчитися на пілота. Вона розчарувалась та вступила до Академії образотворчих мистецтв у Бухаресті, де навчалася у період 1924-1929 років.
Це був період розквіту авіації: світ перейшов до обтічних моторних монопланів, з’явилися навколосвітні польоти, був заснований комітет скайдайвінгу і багато всього іншого. Смаранда почала цікавитись парашутним спортом, як альтернативою пілотуванню. Вона почала консультуватись з німецьким парашутистом Отто Гайнеке. Смаранда багато працювала, щоб придбати свій перший парашут. Після інтенсивних тренувань з Отто їй нарешті вдалося здійснити перший стрибок. Це сталося у липні 1928 року у Німеччині. На той момент Смаранді було 31 років.
Кар’єра Смаранди
Згодом Смаранда повернулась до Румунії та знову спробувала вступити в авіашколу. Їй відмовили зі словами: «жінок в авіацію не пускають, бо у них немає міцних нервів, а зайвих літаків у країні немає». Невдовзі після відмови Смаранда здійснила свій стрибок у Румунії та стала справжньою іконою. Смаранда одразу попросила представників влади підтримати її у поновленні світового рекорду. Смаранда хотіла стрибнути з висоти 6500 метрів. Вона отримала відмову з фінансових причин. Смаранда відмовилася здаватися і почала збирати гроші самостійно, працюючи на численних авіашоу.
У серпні 1930 жінка потрапила в аварію, що витягнуло її зі спорту на цілих шість місяців. І навіть після цього Смаранда продовжила займатися. Вона заявила, що не боїться смерті, і невдача мучила б її набагато сильніше. Вже через пів року вона почала тренуватися, а через рік виконує стрибок. Це був перший жіночий світовий рекорд у стрибках з парашутом.
Смаранда багато працювала, щоб досягти світового абсолютного рекорду. Вона хотіла отримати сертифікат пілота у США. У грудні 1931 року вона поїхала до Америки, щоб здійснити свою мрію. Американська авіація тоді значно випереджала європейську.
Америка
Вона приїхала до Маямі, штат Флорида. Там їй сказали, що вона не зможе здійснити рекордний стрибок, тому що на всіх достатньо великих полях для приземлення жили отруйні змії та інші тварини, які були небезпечні для неї. Вона розчарувалась, але знайшла необхідне поле у Сакраменто, Каліфорнія. На жаль, навіть там їй не вдалося побити рекорд через несприятливу погоду і технічні проблеми. Розчарування перетворились на відчай, коли у Смаранди закінчились гроші.
Вона пішла на відчайдушний крок. Стрибнула, незважаючи на всі ризики. Вона виконала стрибок на висоті 7233 метри та побила всі існуючі рекорди. На той момент Смаранді було 35 років.
Далі Смаранда вступила до авіаційної школи у Рузвельт-Філд. У жовтні 1932 року вона отримала ліцензію приватного пілота. Вона була першою жінкою в Європі, яка отримала ліцензію пілота у США. Смаранда отримала визнання усього світу і вирішила повернутись до Румунії, щоб почати там кар’єру пілота.
Повернення додому
Вдома Смаранду зустрічав навіть король Кароль ІІ, який нагородив жінку авіаційною відзнакою. Незважаючи на славу, Смаранда не отримала ніякої фінансової підтримки.
Вона отримала гроші на літак Miles Hawk Major завдяки краудфандинговій кампанії. У 1934 році вона вирушила до Великобританії, щоб забрати свій літак. Його постачання постійно відкладалося через бюрократію. Весь цей час Смаранда активно тренувалась. Втомившись чекати, Смаранда просто полетіла на своєму літаку до Румунії. Вона летіла через Францію та Німеччину.
У наступні роки вона багато літала, а у 1936 році вона пролетіла над Середземним морем на одномоторному літаку без будь-яких зупинок. Це був новий світовий рекорд.
У 1938 році Смаранда пересіла на новенький літак Bf-108B-1 Taifun, який спроєктований для польотів на далекі відстані.
З початком Другої світової війни Смаранда зосередилась на допомозі військовим румунської армії. Вона створила дивізію десантників (військових парашутистів) і стала одним з інструкторів. Смаранда також активно займалася волонтерством.
Після радянської окупації Смаранду заарештували за дисидентство, але вона втекла від комуністичного режиму. Після цього про неї нічого не було відомо. Вважається, що вона померла у лютому 1948 року, проте досі немає ніяких деталей про її смерть та поховання.
Це історія про силу духу та цілеспрямованість. Смаранда багато разів отримувала відмови, але все одно продовжувала боротись за свої мрії. Вона була мужньою, сміливою та сильною жінкою, яка багато працювала для свого майбутнього та майбутнього країни.