Марія Розетті – точно одна з найважливіших постатей румунської історії 19 століття. Вона була журналісткою, письменницею та громадською діячкою. Розетті також активно відстоювала ідеї свободи та рівності для жінок у суспільстві. Завдяки її публікаціям та діяльності жінки отримали голос, а сама Марія стала символом румунського фемінізму. У цій статті розповімо про Марію Розетті та її шлях. Далі на bucharestka.eu.
Історія життя
Марія Розетті, справжнє ім’я якої було Мері Грант, народилася у 1819 році на британському острові Гернсі. Мері була донькою судновласника Едварда Гранта та його дружини Марі Ле Лашер. Дівчинка була другою з шести дітей у сім’ї.
У 1837 році її молодшого брата призначили секретарем британського консула у Валахії, тому Мері разом з ним переїхала до Бухареста, де працювала гувернанткою. Згодом дівчина зустріла Костянтина Розетті, який закохався у неї. Мері Грант вийшла заміж за нього. За словами істориків, дівчині було дуже важко інтегруватися у боярську сім’ю Розетті, але завдяки своїм вродженим якостям, розуму та високому рівню культури їй вдавалося відстоювати свої інтереси. У шлюбі народилося вісім дітей, але тільки четверо з них дожили до дорослого віку.
Участь у Румунській революції
Костянтин Розетті відіграв важливу роль у згуртуванні мешканців Бухареста під час Румунської революції 1848 року. Марія Розетті тоді тільки народила свою першу дитину, але все одно долучилася до революційного процесу. Вона приєдналася до протестувальників, які вимагали визнання Конституції Іслаза та встановлення нового уряду.
Згодом Костянтина Розетті заарештували османи та разом з іншими активістами його вивезли до Свиніци – міста під австрійським управлінням. Марії довелося продати частину своїх речей, щоб визволити чоловіка. Художник Розенталь у 1850 році написав свою найвідомішу роботу «Революційна Румунія», на якій зобразив націю в образі Марії Розетті.
Як розвивалася кар’єра Марії Розетті
У 1864 році Марія Розетті заснувала школу-інтернат для дівчат. Також вона була членом Постійної ради народної освіти, яка відповідала за координацію шкіл для дівчат у Яссах та у Бухаресті. У 1866 році Розетті активно підтримувала Комітет допомоги знедоленим.
Також вона працювала разом з Костянтином Розетті над журналом «Românul», а згодом випустила й власний журнал для жінок «Mama și copilul». Він був присвячений матерям з маленькими дітьми. Марія Розетті стала першою румунською журналісткою. Розетті написала дві важливі феміністичні статті. Одна з них була присвячена ролі жінок у формуванні нації та важливості забезпечення дітей гарною освітою.
За словами Розетті, мета журналу полягала у вихованні покоління добрих дітей, які розумітимуть обов’язок перед собою та іншими, що допоможе побудувати батьківщину такою, щоб кожна молода жінка могла високо підняти голову та сказати з гордістю: «Я румунка!».
Велику частину життя Розетті присвятила благодійності. Вона збирала кошти для боротьби з голодом, для сімей, які постраждали від арешту, для польських революціонерів, для поранених після Антиосманської війни. За активну участь у благодійних заходах вона отримала диплом Національного товариства Червоного Хреста Бельгії.
Пам’ять про Марію Розетті
Марія Розетті померла у 1893 році. У ліберальній газеті «Voința Națională» опублікували некролог, у якому її назвали найвидатнішою жінкою покоління. Також було випущено окрему книгу з усіма її творами. На честь Розетті було названо вулицю у центрі Бухареста та школу у районі Флоряска.
Своєю журналістською діяльністю Марія Розетті зробила великий внесок у розвиток румунського фемінізму, а її добре серце допомогло тисячам нужденним.