Стрес – природна реакція організму на зовнішні подразники. Мозок, сприймаючи загрозу, змушує наднирники виділяти гормони адреналін і кортизол. Боротися з джерелом небезпеки допомагають внутрішні резерви, зокрема підвищуються м’язова сила, швидкість реакції, витривалість та больовий поріг. Життя у ХХІ столітті з його глобалізаційними змінами, безперервними інформаційними потоками та вічною погонею за успіхом змушує людей жити в стані постійного стресу. Докладніше про «тихого вбивцю» та як не виснажувати організм, читайте далі на bucharestka.
Чи завжди стрес шкідливий?
Тривалий стрес підвищує ризик гіпертонії, серцевого нападу та інсульту. Утім, невелика його кількість корисна та допомагає краще справлятися з повсякденними справами. Оптимальний рівень стресу потрібен, аби залишатися зосередженими на повсякденних завданнях і ефективно працювати.
MAZE Center – центр психології, психотерапії та психіатрії в Бухаресті. Його фахівці допомагають долати депресію, тривожність та інші психологічні труднощі. Як пишуть у блозі психологи центру, існують 4 види стресу:
- Еустрес – корисний стрес: психологічний, фізичний, або біохімічний/радіологічний. Він не завдає шкоди здоров’ю та може дарувати позитивні враження. Такий стрес короткочасний і необхідний для загального благополуччя людини. Наприклад, він активізує наш розум і тіло, коли ми беремо участь у конкурсах чи долучаємося до якихось проєктів. Еустрес покращує когнітивні функції. Це пов’язано з тим, що внаслідок активації організму зміцнюється зв’язок між нейронами в мозку, покращується пам’ять і увага. Це позитивно впливає на продуктивність людини. Тому не дивно, чому люди можуть працювати значно ефективніше, якщо мають чітко встановлений термін. Крім того, еустрес покращує імунітет. Невеликі дози стресу захищають організм від інфекцій, адже стимулюють вироблення хімічної речовини, що дає імунній системі швидкий імпульс для захисту від хвороб. Еустрес також посилює витривалість. Людина, яка пережила стресову подію, стає більш упевненою в собі. Вона готова до подібних ситуацій у майбутньому.
- Повсякденний, або рутинний, стрес – це занепокоєння, спричинене щоденними справами, як-от роботою, вихованням дітей, розподілом фінансів тощо.
- Стрес через раптові, руйнівні зміни в житті. Його спричиняють несподівані та болісні події, наприклад смерть близької людини або втрата роботи.
- Посттравматичний стрес, що виникає як наслідок пережитих аварії, екологічної катастрофи, війни, природного лиха та інших серйозних стресорів.
Якщо розділяти стрес за інтенсивністю, то існують 2 його види: гострий і хронічний. Гострий – найбільш поширений, він виникає, коли ми переживаємо події, що відбуваються зараз, або ж відчуваємо занепокоєння щодо майбутнього. Наприклад, люди відчувають гострий стрес через якийсь конфлікт чи дедлайн на роботі. У цей період можуть проявлятися головний біль, напруження, відчуття порожнього шлунка, легка тривога тощо. Оскільки гострий стрес короткочасний, він не завдає значної шкоди організму.
Хронічний стрес розвивається протягом тривалого часу та є шкідливішим за гострий. На його розвиток впливають такі фактори, як неблагополучна сім’я, стресова професія, фінансові проблеми, травматичний дитячий досвід тощо. Оскільки певну проблему не можна вирішити за короткий термін, організм потерпає від тривалого виснаження. Хронічний стрес сприяє розвитку проблем із серцево-судинною, дихальною, імунною та навіть репродуктивною системами. Це основний фактор, що впливає на розвиток діабету ІІ типу та високий кров’яний тиск. Хронічний стрес також пов’язаний із депресією, тривожністю та іншими психічними проблемами. Оскільки він часто залишається непоміченим, то стрес називають «тихим убивцею».
Як розпізнати?
Життя в такому великому місті, як Бухарест, беззаперечно, має свої переваги. Утім, погоня за успіхом спричиняє постійний стрес через неможливість хоч трохи розслабитися. Це створює умови для розвитку різних захворювань, серед яких і психічні. Саме тому, важливо навчитися розпізнавати стрес, аби зберегти психіку здоровою. Для хронічного стресу характерні такі симптоми: стан збудження і напруженості; біль у спині або грудях; м’язові судоми або спазми; часті головні болі; дратівливість і навіть гнів; проблеми з концентрацією; постійне відчуття смутку; надто часті прийоми їжі або ж навпаки голодування; зловживання наркотиками та алкоголем; соціальна ізоляція; труднощі зі сном та безсоння.
Крім того, як хронічний, так і гострий стрес заважає людині розслабитися. У такому стані нам важко зосередитися на повсякденних справах, спостерігається нервозність або страх. У голові вирують надто багато думок, стає складно насолоджуватися життям.
Гормони, які організм виробляє у відповідь на стресові ситуації, можуть мати багато фізичних наслідків. Серед них: утруднене дихання, панічні атаки, помутніння зору або біль в очах, втома, запор або діарея, нудота, запаморочення або непритомність, розвиток висипу або свербіння шкіри, пітливість, зміни менструального циклу тощо.
Причини стресу
Те, що є стресовою ситуацією для однієї людини, може бути абсолютно нормальною для іншої. Сприйняття різних подій залежить від життєвого досвіду, психічної стабільності особистості тощо. Психічні розлади, схильність до депресії тощо сприяють більш болісній реакції на негативні події.
Найчастіше стрес провокують такі фактори: труднощі на роботі; брак часу; сімейні негаразди; проблеми зі здоров’ям; складні стосунки, розставання чи розлучення; переїзд в інше місто; нестача фінансів; травматичні події (як-от нещасний випадок або насильство).
Методи боротьби
У Бухаресті є достатньо компетентних фахівців, які допоможуть подолати стрес. Спеціалісти MAZE Center радять такі методи боротьби:
- психотерапія. Особливо корисна когнітивно-поведінкова терапія. Вона спрямована на боротьбу з негативними думками та спотвореним сприйняттям реальності. За допомогою психотерапевта пацієнт змінює свої шаблони мислення та поведінки на більш реалістичні й позитивні. Завдяки активній участі пацієнта в терапії та виконанню домашніх завдань його емоційний стан покращується. Когнітивно-поведінкова терапія ефективна не лише для тих, хто страждає від стресу, а й депресії, обсесивно-компульсивного, тривожного, біполярного розладів, паніки, соціальної та іншої фобій, ПТСР, розладів харчової поведінки, залежності від психоактивних речовин;
- медикаменти. Іноді терапевт не в змозі допомогти пацієнтові самотужки, тому потрібні ліки для усунення певних симптомів, пов’язаних зі стресом. Такі препарати може призначати сімейний лікар або психіатр;
- спорт. Фізична активність впливає на зменшення кількості сигналів стресу в організмі, благотворно діючи на мозок і тіло. Під час спорту посилюється вироблення ендорфінів, тобто «гормонів щастя». Ці нейромедіатори – природні знеболювальні, які здатні покращити настрій та розслабити. Під час фізичної активності людина може побути наодинці зі своїми думками, виплеснути злість та заспокоїтись;
- управління часом і діяльністю. Людині, яка стресує, важливо навчитися аналізувати своє часопроведення. Іноді достатньо припинити виконувати певні дії або зменшити кількість часу, який виділяється на ту чи іншу справу, аби покращити психоемоційний стан. Наприклад, трудоголікам потрібно навчитися віднаходити баланс між роботою та особистим життям. Якщо повсякденні справи надто виснажують, а життя перестає приносити задоволення, треба додати у свій графік заняття, які дарують щастя.
Джерела: mazecenter.ro, childrenhealth.center, verywellmind.com.