Різка зміна настрою, бажань, дій – головна ознака біполярного розладу. Люди з цим психічним захворюванням не можуть довго відчувати радість і щастя: на зміну їм обов’язково приходить апатія та глибокий сум. Стан біполярного розладу триває все життя, проте людина може навчитися контролювати перепади свого настрою та дій. Докладніше про захворювання та як полегшити життя тим, хто страждає від недуги, далі на bucharestka.
Що таке біполярний розлад?
Біполярний афективний розлад – захворювання, для якого характерні різкі перепади настрою. Людина може відчувати надзвичайно сильний емоційний злет, а через деякий час – зануритись у депресивний стан. Ці перепади впливають на сон, поведінку і здатність ясно мислити, суттєво погіршуючи якість життя.
Біполярний розлад має дві стадії: маніакальну (гіпоманію) та депресивну. У проміжках між ними людина перебуває в безсимптомному стані (інтермісії). Під час маніакальної стадії людина відчуває ейфорію, незвичайний приплив сил, надто високо оцінює свої можливості, здійснює імпульсивні і часом ризиковані вчинки. Під час депресивної фази вона страждає від суму, безнадійності, незадоволення життям.
Серед жителів Бухареста біполярний розлад – доволі поширене захворювання. На думку психологів, життя ХХІ століття з його постійними стресами збільшує ризик не лише біполярного розладу, а й тривожності та депресії. Особливо вразливі ті, чиї родичі страждали від подібних психічних захворювань.
Симптоми захворювання
Александра Дем’ян – бухарестська психологиня та психотерапевтка. Вона допомагає пацієнтам боротися з психологічними проблемами за допомогою різноманітних методів – від індивідуальної до групової, сімейної чи парної психотерапії. Як пише фахівчиня у своєму блозі, симптоми біполярного розладу залежать від фази.
Для маніакальної стадії характерні:
- підвищений настрій, що триває щонайменше один тиждень;
- підвищена самооцінка;
- низька потреба в сні (достатньо лише 3-4 годин сну);
- надмірна енергія;
- логорея (надмірна балакучість);
- швидкоплинність ідей (думки не завжди пов’язані між собою за змістом);
- погана концентрація (людина неуважна та легко відволікається навіть через неважливі речі);
- надмірна активність (на роботі, у соціумі, у сексуальних стосунках тощо);
- участь у ризиковій діяльності (необдумані інвестиції, азартні ігри, спонтанні покупки).
Під час депресивної стадії в пацієнтів спостерігаються:
- стабільно поганий настрій, а в дітей та підлітків – ще й дратівливість;
- помітне зниження задоволення від багатьох справ;
- значна втрата або збільшення ваги через зміну апетиту;
- безсоння або гіперсомнія (майже щодня);
- надмірна фізична повільність;
- втома або втрата енергії;
- почуття знецінення або неадекватної провини (і самодокір за свою неідеальність, і провина за слабкість перед розладом);
- порушення мислення та концентрації;
- періодичні думки про смерть та самогубство (без конкретного плану покінчення з життям).
Які причини?
Достеменно невідомо, що саме провокує розвиток біполярного розладу. Утім, як пише бухарестська психологиня Александра Дем’ян, причини поділяють на: генетичні, біологічні та екологічні.
- Генетичні. Науково доведено, що якщо один близнюк має біполярний розлад, то існує 70% вірогідності, що інший близнюк матиме його також. Якщо один із батьків із біполярним розладом, то шанси на розвиток захворювання у дитини становлять 10–15%, а якщо страждають від недуги обидва батьки – 30–40%.
- Біологічні. Їх спричиняє дисфункція нейромедіаторів – хімічних речовин, що передають повідомлення в мозок. Серед них серотонін і норадреналін. Неналежна їх робота призводить до біполярного розладу. Крім того, до біологічних факторів належать певні захворювання, що провокують розвиток розладу (наприклад, розсіяний склероз та синдром Кушинга). Впливають на виникнення розладу й гормональні зміни, зокрема після вагітності.
- Екологічні. Зміни навколишнього середовища прямо пов’язані з розвитком багатьох захворювань, серед яких і біполярний розлад.
Серед інших стресорів, що впливають на розвиток захворювання, – складна робота, розлучення, велика кількість обов’язків. Погіршують стан хворих та спричиняють рецидиви алкоголь і наркотики. Можуть спровокувати біполярний розлад і деякі ліки. Зважаючи на це, не дивно, чому стільки жителів Бухареста страждають від розладу.
У групі ризику – люди, які пережили розставання, розлучення або овдовіли. Що цікаво, частіше фіксують біполярний розлад у країнах із високим рівнем доходу, аніж із низьким. Це, ймовірно, пов’язано з невпинною погонею за успіхом та порівнянням себе з іншими людьми. Усе це впливає на психічний стан людини.
Методи лікування
Якщо біполярний розлад не лікувати, він може призвести до тривалих і щоразу сильніших перепадів настрою. Наприклад, депресивна фаза може затягнутися до 6, а маніакальна – 4 місяців. Найсерйознішим ускладненням біполярного розладу є ризик самогубства. Приблизно чверть усіх самогубств пов’язана з цим захворюванням. Серед інших загроз – зловживання психоактивними речовинами, тривожність, захворювання серця і судин, діабет та ожиріння.
У Бухаресті є багато фахівців, які допомагають людям із тривожним розладом, наприклад Clinica Hope. Тут пропонують якісну психотерапію; спеціалізовані програми лікування; використання лише тих методів, ефективність яких науково підтверджена. Повністю вилікувати біполярний розлад неможливо. Утім, існує кілька варіантів полегшення симптомів біполярного розладу. Зокрема, фахівці можуть призначити пацієнтам стабілізатори настрою та атипові нейролептики. Вони допомагають підтримувати стабільний настрій як під час маніакальних, так і депресивних епізодів. Антидепресанти ж призначають не всім, оскільки вони можуть зумовлювати появу маніакальних епізодів.
Лікування ефективне, якщо медикаменти поєднуються з психотерапією. Типи психотерапії, які можна використовувати людям із біполярним розладом:
- когнітивна – терапія, що дозволяє обміркувати та зрозуміти проблеми пацієнта відповідно до когнітивної моделі. Вона базується на співпраці та пошуковій взаємодії між пацієнтом і терапевтом;
- поведінкова – особливо ефективна під час стаціонарного лікування пацієнтів, оскільки в таких умовах фахівці можуть ефективно спостерігати за поведінкою хворих та корегувати її;
- психоаналітично-орієнтована – корекція психіки з використанням теоретичної бази психоаналізу й технік психотерапевтичної роботи різних напрямів. Вона особливо дієва під час маніакальної фази, але за умови, що пацієнт здатний та хоче отримати розуміння глибинних конфліктів;
- підтримувальна – її призначають пацієнтам із хронічним біполярним розладом, у яких можуть спостерігатися значні залишкові міжепізодичні симптоми та складнощі під час соціальної взаємодії;
- групова – корисна в роботі з різними поширеними проблемами маніакальних стадій, як-от самотність, сором, неадекватність, страх перед психічними захворюваннями та втрата контролю. Люди, які мають схожі симптоми, зустрічаються разом під керівництвом психопсихотерапевта. Вони обговорюють свій досвід, відчуття, думки та поведінку;
- сімейна – важлива для пацієнтів, які через розлад псують особисті стосунки чи шлюб. Під час маніакальних епізодів пацієнт може витрачати величезні суми сімейних грошей або бути надто активним у сексуальному житті. Психотерапевт допомагає працювати з почуттями гніву, провини та сорому.
Крім того, для лікування біполярного розладу потрібно застосовувати стратегії самоуправління:
- дотримання балансу між роботою та особистим життям;
- побудова позитивних стосунків;
- здорове харчування;
- спорт;
- повноцінний сон;
- відмова від алкоголю чи інших психоактивних речовин.
Хоча людина з розладом не завжди може повністю уникнути перепадів настрою, зате вона здатна навчитися їх розпізнавати та вживати заходів для зменшення негативного впливу. Наприклад, корисними будуть йога, медитація, плавання, читання, музика або ведення щоденника.
Джерела: psiconcept.ro, rozmova.me, privatehospital.com.ua.