Сьогодні жінки Бухаресту є активними учасниками соціального та політичного життя міста та країни. Вони можуть навчатися та обирати будь-яку професію, але так було не завжди. На професійне життя жінок у румунській столиці вплинув феміністичний рух Румунії. В цій статті ми розкажемо про те, як жінки румунської столиці прийшли до права вільно обирати, чим їм займатися та як жити. Більше на bucharestka.eu.
Початок румунського фемінізму
Перша хвиля румунського фемінізму збігатися з першою хвилею фемінізму усіх європейських країн. Все ж таки це був «елітний» фемінізм Бухаресту. Цей рух започаткували жінки з високим рівнем освіти та з доступом до західної культури. В той час майже 80% румунського суспільства було аграрним, а індустріалізація охопила лише невелику частину країни.
Феміністичний рух почався як відповідь на низький нормативний статус жінок. Громадянський кодекс 1985 року розглядав жінок як недієздатних осіб з соціальної, політичної та економічного погляду. Жінки зрівнялися з дітьми або з людьми з розумовими недоліками. Без дозволу чоловіків жінки не мали права оформлювати контракти, витрачати гроші. Жінки втрачали румунське громадянство, якщо виходили заміж за іноземців. Жінки повинні були жити лише у місці, яке обирав чоловік. Про вибір професії навіть не йшло ніякої мови.
У міжвоєнний період ситуація покращилась після прийняття трудових законів. З жінок було знято статус недієспособних осіб.
Певні вимоги тоді висунула румунська феміністка Елеонора Стратилеску. Вони були направлені на різні сфери життя. У тому числі на професійну. Ось ці вимоги:
• Економічні: рівна оплата за однакову працю; охорона праці жінок та її результатів; заходи з боротьби з дитячою смертністю в бідних умовах.
• Культурні: доступ до всіх форм навчання та до всіх видів кар’єри та до всіх рівнів ієрархії кар’єри; згладжування конфлікту кар’єра-материнство; доступ до змішаного навчання; зростання в однакових значеннях і умовах, незалежно від статі.
• Шлюб і сім’я: рівність між подружжям у законі та рівні освіті; контроль над власним майном, незалежно від статі; частина заробітку чоловіка повинна передаватися жінці за її роботу в домашньому господарстві; відмова від подвійних моральних стандартів, усунення проституції.
• Соціально-політичні: рівні громадянські та політичні права; участь жінок у всіх державних інститутах, посадах і функціях нарівні з чоловіками; політична підготовка жінок до здійснення своїх прав.
З 1948 року будь-яка дискримінація за статтю у Бухаресті та Румунії була заборонена.
Комуністичний період
Увесь накопичений феміністичний досвід румунської столиці був втрачений після встановлення тоталітарного режиму у країні. Замість сотень феміністичних організацій, які вже існували на той час, у Бухаресті була створена Національна рада румунських жінок, яка повністю керувалася Комуністичною партією Румунії.
В цей період феміністичні ідеї були тісно пов’язані з продуктивною працею. Незважаючи на усі недоліки комуністичного режиму, саме в цей період жінки брали найактивнішу участь у модернізації та індустріалізації держави, працюючи на заводах та фабриках. Через працю вони активно скорочували неписьменність. При цьому образ жінки комуністичної пропаганди підкреслював подвійну жіночу роль: вона мала бути хорошою робітницею та займатися вихованням дітей. Робочий день жінок подвоювався.
У 1966 році ситуація погіршилась тим, що був введений Указ 770, який забороняв аборти.
Під час комунізму жінки отримали доступ до політичної сфери, роботу, соціальний статус, відносну економічну незалежність від чоловіків, невелику державну допомогу у вихованні дітей, просування на керівні посади, доступ до всіх рівнів і видів освіти. Але насправді жінки підпорядковувалися правилам лише однієї партії. Керівництво було переважно чоловіче. У комуністичний період наголос робився на правах жінок у суспільному, а не в приватному житті.
Незалежна Румунія та професійне життя жінок сьогодення
Після здобуття Румунією незалежності перед феміністками Бухаресту відкрилося багато нових задач: боротьба з сексизмом, з комуністичною ментальною спадщиною та з шовінізмом. Жінки не мали ніякого профспілкового захисту. Вперше почали знову з’являтися організації із захисту жіночих прав.
У цей період професійне поле для жінок стало набагато ширшим. Жінки можуть обирати будь-яку сферу та отримують гідну заробітну плату за свою роботу. Тепер жінки зіштовхнулися з іншою проблемою: з відсутністю балансу між роботою та особистим життям. Жінки досить несуть основну відповідальність за побут та виховання дітей, навіть якщо працюють повний робочий день. Також у Бухаресті досі існує нерівність заробітної плати у чоловіків та жінок (різниця 4,5%). Представники фемінізму у Бухаресті активно виступають за те, щоб надати жінкам право на більш гнучкий графік, при цьому зберігаючи їх право на просування по службі. Це було б досить логічним рішенням, враховуючи також те, що деякі жінки щомісяця також страждають від передменструального синдрому. Деяких це робить абсолютно непрацездатними на деякий період. Якщо ви також втомилися на роботі, то відвідайте заняття з арттерапія у Бухаресті.