Кожна людина час від часу відчуває тривогу, що триває від декількох хвилин до декількох днів. Утім, для декого це не просто тимчасові переживання, а перманентний стан, що отруює життя. У такому разі йдеться про тривожність – індивідуальну психологічну особливість, що виявляється в схильності людини часто відчувати занепокоєння з незначних приводів. Негативні думки не зникають ні впродовж тижнів, ні місяців, ні років. Докладніше про цей розлад та способи боротьби з ним читайте далі на bucharestka.
Що таке тривожність?
Це відчуття, що забирає багато енергії та призводить до хронічної втоми психіки. Тривожність можна описати як сукупність психологічного напруження, нервозності та страху. Люди з тривожними розладами постійно переживають занепокоєння, навіть у нестресових ситуаціях. Це суттєво впливає на їх повсякденне функціонування і якість життя.
Хоча в певний момент тривожність схожа на звичайний страх, але насправді це не одне й те саме. Страх – сигнал організму, що має на меті привернути увагу людини до небезпеки, аби підготувати її до боротьби. Після того як небезпека минула, страх також проходить, тоді як тривожність може тривати протягом тривалого часу. Страх активізується, коли є пряма загроза, а тривожність супроводжує навіть спогади про небезпеку. Страх має чітке джерело, раціональну причину, у той час, як тривожність – не завжди. Страх спонукає до дії, а тривожність – до бездіяльності.
Тривожність прямо пов’язана з негативними думками та очікуваннями. Через ірраціональний механізм мислення людина починає діяти у спосіб, що нібито має її захистити від можливих небезпек. Наприклад, вона уникає соціальних контактів, обмежує професійну та іншу діяльність, надміру піклується про свій стан здоров’я тощо. Контакти з іншими людьми або різні соціальні ситуації можуть спричиняти сильну тривожність. Комфорт приватності та усамітнення нібито убезпечують людину.
Бухарест є центром можливостей, різноманітності та інновацій. Численні соціальні переваги роблять місто привабливішим за приміські чи сільські райони під час вибору місця проживання. Однак велике місто також може серйозно вплинути на психічне благополуччя. Люди з тривожністю ще більше бажають соціально ізолюватися в такому середовищі. Швидкий, іноді хаотичний темп міст спричиняє стрес і занепокоєння.
Тривожні розлади поділяють на кілька видів. Серед найпоширеніших:
- генералізований тривожний розлад – це тривалий стан, який виражається в занепокоєнні через широке коло ситуацій та проблем, а не одну конкретну причину. Люди з цим розладом почуваються надзвичайно стурбованими або нервують навіть тоді, коли загроз немає. Їм складно зосереджуватися на щоденних справах та відчувати розслаблення;
- соціальний тривожний розлад (соціофобія) – сильне відчуття напруження та тривоги під час соціальної взаємодії. У процесі спілкування з людьми індивід думає про те, як його оцінюють, що про нього думають та що говорять. Такий розлад переважно спричинений пережитим негативним досвідом;
- панічний розлад, в основі якого – надмірне занепокоєння, пов’язане з повторенням панічних атак. Оскільки вони мають непередбачуваний і травматичний характер, людину супроводжує страх через можливість рецидивів. Панічний розлад виникає через хронічне емоційне перенапруження (стреси) та інші неврози. Сприяють його розвитку куріння та негативний дитячий досвід.
Які симптоми?
Александра Дем’ян – румунська психологиня та психотерапевтка. Вона допомагає пацієнтам боротися з психологічними проблемами за допомогою різноманітних методів – від індивідуальної до групової, сімейної чи парної психотерапії. Як пише фахівчиня у своєму блозі, для тривожного стану характерні сильний неспокій, переживання небезпеки, очікування негативних подій, труднощі з концентрацією, дратівливість. Фізично тривожність проявляється через прискорене серцебиття та дихання, біль за грудиною, підвищене потовиділення, тремтіння, слабкість, втому, запаморочення, проблеми зі шлунково-кишковим трактом, часте сечовиділення, розлади сну. Часто люди з тривожним розладом скаржаться на відчуття нездужання, безпорадності, неспокою, нестачу енергії тощо.
Гіпернастороженість, тобто стан підвищеної усвідомленості та пильності, пов’язана з високим рівнем стресу. Через нього в організмі виділяється адреналін. Відповідно, з’являється відчуття тремтіння у всьому тілі, пітливість, біль у грудях, а пульс частішає. Розлади сну проявляються частими пробудженнями посеред ночі та труднощами під час спроби заснути. Нестача сну – вагомий фактор, який може погіршити рівень тривожності. Незалежно від того, страждає людина від тривожності чи ні, рівень її занепокоєності підвищується через брак сну. Цей зв’язок може стати порочним колом: нестача сну спричиняє тривогу, а тривога – проблеми зі сном.
Оскільки тіло дуже напружене, розслабитися людині з тривожністю вкрай складно. Через це виникають часті головні болі. Якщо ж людина спробує розслабити тіло, то відчує напад паніки через відчуття відсутності контролю над ситуацією. Це пояснює, чому тривожні люди обирають завжди залишатися в стані пильності.
Стан нервозності та дратівливості пов’язаний із тим, що тривога породжує певний ступінь страждання. У цей момент людина нервується і через те, що змушена захищати свою безпеку, та водночас через нездатність впоратися з негативним емоційним станом. Те ж саме пов’язане зі схильністю надмірно хвилюватися. Людина відчуває занепокоєння і водночас переймається тим, що не вміє керувати своїми емоціями. Оскільки людина відчуває себе неспроможною, у неї занижується самооцінка, втрачається віра у власні сили. Через часту появу негативних думок стає важко концентруватися на повсякденних справах. Замість того щоби вирішувати негаразди в зовнішньому світі, індивід витрачає енергію на подолання внутрішніх конфліктів.
Які причини?
На появу тривожності впливають різні фактори, серед яких:
- генетика (деякі люди більш схильні до тривожності);
- пережиті травматичні події;
- тривалий і стресовий вплив навколишнього середовища, який ставить під сумнів безпеку та якість життя людини;
- стан здоров’я.
Як долати?
Особисте благополуччя – невіддільна частина людського життя. Уважне ставлення до своїх емоцій і пошук шляхів розв’язання психологічних проблем є важливими кроками на шляху до загального благополуччя людини. На думку бухарестської психологині Александри Дем’ян, є кілька способів боротьби з тривожністю. Усі вони ефективні разом зі зміною повсякденних звичок (здорове харчування, спорт, якісний сон, баланс між професійним і особистим життям).
- Психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова (КПТ). Вона спрямована на боротьбу з негативними думками та спотвореним сприйняттям реальності. За допомогою психотерапевта пацієнт змінює свої шаблони мислення та поведінки на більш реалістичні й позитивні. Завдяки активній участі пацієнта в терапії та виконанню домашніх завдань його емоційний стан покращується. Психотерапія дає можливість визначити тип тривожності, її причини та ефективно працювати над керуванням симптомами й розв’язання наявних проблем. КПТ вчить людину інакшим способам мислення, поведінки та реагування, які допомагають почуватися менш тривожно.
- Медикаментозне лікування. Іноді психотерапевт не в змозі допомогти пацієнтові без ліків. Якщо симптоми справді серйозні, рекомендується проконсультуватися з фахівцем, аби отримати план лікування. Насамперед потрібно поспілкуватися із сімейним лікарем та розповісти симптоми. Якщо вони не пов’язані з фізичними проблемами, лікар спрямує до психіатра.
Джерела: psiconcept.ro, surl.li, mh4u.in.ua.